- воронячий
- —————————————————————————————воро́нячийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
воронячий — а, е. Прикм. до ворона 1) й ворон I 1). || Власт. вороні й ворону. •• Воро/няче о/ко багаторічна трав яниста рослина родини лілійних, яка дає одну чорну отруйну ягоду на кінці стебла … Український тлумачний словник
воронячий — ча, че, Пр. Прикм. до ворона. Воронячы яйця мают синій кольор в чорні кропкы … Словник лемківскої говірки
воронячий дзьоб — Стилізований рослинний мотив відповідної форми у парковому партері або біля його межі … Архітектура і монументальне мистецтво
кряк — ч. 1) род. у, розм. Те саме, що крякання. Воронячий кряк. 2) род. а, рідко. Те саме, що крячок … Український тлумачний словник
партер — (фр. по верху землі) 1. Підлога, нижня частина театрального залу з місцями для глядачів, які розташовані на горизонтальній або слабо нахиленій площині. 2. Не засаджена деревами відкрита горизонтальна частина регулярного парку, оформлена газонами … Архітектура і монументальне мистецтво
гаврановий — гавиний, воронячий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів